Page 130 - На краю Ойкумены
P. 130
навчився б розуміти красу?.. Пандіон заплутався у суперечностях і не зміг розібратися в собі.
Він схопився і запропонував етруску піти викупатись. Той погодився, і обидва друзі
попрямували через горби, за якими на відстані п'яти тисяч ліктів від селища хлюпотів океан.
За кілька днів до цього Кідого зібрав молодих чоловіків і юнаків племені. Негр сказав
землякам, що його товариші, які чекають кораблів, не мають нічого, крім списа і клаптів
тканини на стегнах, а сини вітру не візьмуть їх на кораблі без плати.
— Коли кожен з вас, — сказав Кідого, — погодиться допомогти хоч трохи, то
чужоземні друзі зможуть повернутись до себе додому. Вони допомогли мені вирватися з
полону і знову побачити всіх вас.
Зрадівши, що всі згодилися, Кідого запропонував молоді піти з ним на золотоносне
плоскогір'я, а тим, хто не зможе, — пожертвувати слонову кістку або горіхів, шкіру чи
стовбур цінного дерева.
Наступного дня Кідого об'явив друзям, що вирушає на полювання, і відмовився взяти їх
з собою, умовляючи берегти сили для майбутньої дороги.
Товариші Кідого по походу так і не довідались про справжню мету його задуму. Хоч
думки про плату за проїзд не раз турбували їх, та вони сподівалися, що таємничі сини вітру
візьмуть їх як гребців. Пандіон ще мав на думці використати камені півдня — подарунок
старого вождя. Каві, також нічого не говорячи Кідого, через два дні після того, як пішов
чорношкірий друг, зібрав лівійців і вирушив угору річкою, сподіваючись знайти поблизу
чорне дерево, 126 зрубати кілька стовбурів і сплавити до селища на плотах з легенької
деревини важкі колоди, що тонуть у воді.
Пандіон все ще шкутильгав, і Каві залишив його в селищі, незважаючи на протести.
Пандіон був обурений. Уже вдруге товариші покидали його самого, як тоді, під час
полювання на жирафів. Каві, гордовито випнувши бороду, заявив, що тоді він не згаяв марно
часу і тепер знову може повторити те саме. Онімівши від люті, молодий еллін кинувся геть з
образою в серці. Етруск наздогнав його і, плескаючи по спині, просив вибачити йому, але
той твердо стояв на своєму, переконуючи друга, що йому потрібно зовсім одужати.
Кінець кінцем Пандіон погодився, з болем відчуваючи себе нікчемним калікою, і
поспішно зайшов у хатину, щоб не бачити, як вирушають на полювання його здорові
товариші.
Залишившись на самоті, Пандіон ще сильніше відчув, що йому треба перевірити свої
сили після вдалої спроби із статуєю учителя слонів. За останні роки він бачив стільки
смертей і руйнувань, що не хотів братися за нетривку, глину, маючи намір створити щось із
міцного матеріалу. Такого матеріалу у Пандіона не було. Та коли б він і потрапив йому в
руки, все одно у нього не було потрібних для обробки інструментів.
Пандіон часто любувався каменем Яхмоса, що привів його кінець кінцем до моря, як
наївно вірив Кідого, схильний визнавати могутність чарівних речей.
Прозорість твердого каменя наштовхнула Пандіона на думку вирізати гему. 127 Правда,
камінь був твердіший, ніж ті, що вживалися для цього в Елладі. Там їх обробляли наждаком з
острова Наксоса. 128 Раптом еллін згадав, що у нього, коли вірити старому вождю володарів
слонів, були камені, твердішого від яких нема нічого в світі., Пандіон дістав найменший з
подарованих йому каменів півдня і обережно провів гострою гранню по краю
голубуватозеленого кристала. На непіддатливій гладенькій поверхні залишилась біла риска.
126 Чорне дерево дають ядрові колоди різних видів африканських дерев, головним чином родини ебенових, а
також дальбергія з родини бобових.
127 Гема — невеличке зображення, вирізане на прозорому камені, на відміну од камей, що вирізувалися на
непрозорих каменях.
128 Острів Наксос — найбільший острів у групі Кікладських островів на півдні Егейського моря.