Page 25 - На краю Ойкумены

Начальник помастив рани юнака цілющою сумішшю і відвів до групи воїнів,
доручивши нагодувати.
— Тільки добре пильнуйте його! — ідучи, наказав він. — Пам'ятайте, що всі ви
відповідаєте передо мною за кожного зокрема!
Старший з воїнів, схвально усміхаючись, поплескав по плечу Пандіона, помацав м'язи і
щось сказав решті воїнів. Ті голосно зареготали. Пандіон здивовано поглянув на них,
глибока туга зараз відділяла його од усіх людей.

До Тіра лишалося не більш як два дні плавання. За чотири дні, проведені на кораблі,
Пандіон трохи призвичаївся до свого становища. Рани виявились неглибокими і швидко
загоїлись.
Начальник корабля, звернувши увагу на розум та різноманітні знання Пандіона, був
задоволений юнаком і кілька разів розмовляв з ним. Від нього Пандіон довідався, що їде
стародавнім морським шляхом, прокладеним народом острова Кріта до південної країни
чорних. Шлях кораблів лежав повз ворожий і могутній Айгюптос, уздовж берегів величезної
пустелі до Воріт Туманів. 29
За Воротами Туманів, де скелі півдня і півночі зближувались, утворюючи вузьку
протоку, лежав кінець землі— величезне Туманне море. 30 Тут кораблі повертали на південь і
незабаром досягали берегів жаркої країни чорних, багатої на слонову кістку, золото, масла та
шкіри. Саме цим шляхом ішли далекі експедиції жителів острова Кріту, — Пандіон бачив
зображення такої подорожі у фатальний для нього день. Морський народ досяг далеких країн
півдня, куди не доходили посланці з Айгюптосу.
Тепер кораблі фінікійців плавають уздовж берегів півночі і півдня, добуваючи дешеві
товари і сильних рабів, але рідко заходять далі Воріт Туманів.
Фінікієць, догадуючись про неабиякі здібності Пандіона, хотів залишити його в себе.
Він спокушав юнака принадами далеких мандрівок, малював йому картини майбутнього
підвищення, пророкуючи, що через десять-п'ятнадцять років сумлінної служби еллін сам
зможе стати купцем або начальником корабля.
Юнак слухав фінікійця з цікавістю, але він знав, що життя торговця не для нього, що
він батьківщину, Тессу і вільне життя художника не проміняє на багатство в чужій країні.
З кожним днем все нестерпнішим ставало бажання побачитися хоча б на мить з Тессою,
знову почути могутній шум священного соснового гаю, де проминуло стільки щасливих
годин. Юнак подовгу не засинав, лежачи поруч з супутниками, що голосно хропли, і
стримував биття серця, затамовуючи стогін розпачу.
Начальник корабля наказав йому вивчати мистецтво керманича. Поволі тягся час для
Пандіона, коли він стояв біля стернового весла, скеровуючи напрям корабля відповідно до
руху сонця, або, додержуючись вказівок керманича, орієнтувався по зорях.
Так було і цієї ночі. Пандіон спирався стегном на борт судна і, вп'явшись в рукоятку
стерна, перемагав опір вітру, що все посилювався. По другий бік судна стояв керманич, з
31
одним із воїнів. Зорі блимали в просвітах хмар, надовго ховаючись в темряві похмурого
неба, а тужливий голос вітру, поступово знижуючись, переходив у загрозливий гул.
Корабель кидало, весла глухо стукали, раз у раз чути було пронизливий голос воїна,
який підганяв рабів лайкою та ударами нагая.
Начальник, що дрімав у глибині намету, вийшов на палубу. Він уважно вдивлявся в
море і, явно стривожений, підійшов до керманича. Вони довго переговорювались. Начальник

29 Ворота Туманів — Гібралтарська протока.

30 Туманне море — Атлантичний океан.

31 У кораблів стародавніх мореплавців було два стернових весла, по одному з кожного боку корми.