Page 28 - На краю Ойкумены

36
— Я не знаю: може, це туруша, 35 або кефті, або ще хтось з північних морських
племен ханебу. 37 Вони рідко потрапляють у нашу благословенну країну і ціняться за
витривалість, розум та силу… Три роки тому… Стривай, він живий, о хвала Аммонові!
Легка судорога пробігла по тілу людини, що лежала перед ними.
Воїни, кинувши списи, перевернули непритомного й заходилися розтирати йому живіт,
згинати ноги.
Їх зусилля увінчалися успіхом. Незабаром утопленик — то був Пандіон — розплющив
очі і тяжко закашлявся.
Сильний організм юнака витримав тяжке випробування. Не минуло й години, як воїни-
дозорці повели Пандіона, підтримуючи його під руки, до фортеці.
Воїни часто відпочивали, але ще до початку найбільшої спеки молодого скульптора
було приставлено до маленького укріплення, що стояло на одному з численних рукавів
дельти Нілу, на захід від великого озера.
Воїни дали Пандіону води, кілька шматків коржа, розмоченого в пиві, і поклали на
долівці тісного прохолодного глинобитного сарая.
Страшенне напруження не минуло даремно — гострий біль різав груди, серце ослабло.
Перед заплющеними очима миготіли незліченні хвилі. В тяжкому забутті Пандіон чув, як
відчинилися ветхі двері, збиті з шматків корабельної обшивки. Над Пандіоном схилився
начальник укріплення — молодий чоловік з неприємним і хворобливим обличчям. Він
обережно зняв плащ, накритий на ноги юнака, і довго оглядав свого бранця. Пандіон не міг і
гадати, що рішення, визріле в голові начальника, приведе до нових нечуваних випробувань.
Начальник накрив Пандіона і, задоволений, вийшов:
— Кожному по два кільця міді і по глечику пива, — уривчасто промовив він.
Воїни берегової охорони принижено схилилися перед ним, а потім вп'ялися в його
спину гнівними поглядами.
— Могутня Сохмет, що ми одержали за такого раба… — прошепотів молодший, ледве
начальник відійшов од них. — От бачиш, він пошле його в місто й одержить не менше
десяти кілець золота.
Начальник раптом обернувся.
— Гей, Сенні! — гукнув він. Старший воїн улесливо підбіг.
— Пильно дивись за ним, я доручаю його тобі. Скажи моєму кухареві, щоб він дав
добру їжу, але будь обережний — бранець має вигляд могутнього бійця. Завтра приготуєш
легенького човна — я пошлю бранця в дар Великому Дому, 38 Ми напоїмо його пивом із
снотворним зіллям, щоб уникнути клопоту.
…Пандіон поволі підвів обважнілі повіки. Він спав так довго, що втратив всяке
уявлення про час, про те, де він знаходиться. Невиразно, уривками, він пригадував, що після
запеклої боротьби з розбурханим морем його кудись відвели, десь він лежав у тиші й
темряві. Юнак поворухнувся і відчув скованість в усьому тілі. Він насилу повернув голову і
побачив зелену стіну очерету із зірчастими волоттями вгорі. Над головою було прозоре небо;
близько, біля самого вуха, стиха дзюрчала й хлюпотіла вода. Поступово Пандіон усвідомив,
що лежить у вузькому і довгому човні, із зв'язаними руками і ногами. Підвівши голову, юнак
побачив голі ноги людей, що штовхали човен жердинами. Люди були міцними, з темною

35 Туруша — етруск.

36 Кефті, або кефтіу — по-єгипетському значить «позаду», назва Кріту і народу, що його населяв.

37 Ханебу — люди Півночі.

38 Великий Дім (пер-о, звідки пішло староєврейське «фараон») — алегоричне найменування єгипетського
царя-фараона, якого заборонялося називати його ім'ям.