Page 32 - На краю Ойкумены

— сірий фаянсовий посуд. Лівійці схопили Пандіона і повернули його спиною до тих, що
прийшли. Юнак відчув легкий укол — до лівої лопатки його приклали відполіровану
дощечку, втикану короткими загостреними пластинками. Потім чоловік різко ударив рукою
по дощечці — бризнула кров, і Пандіон мимоволі скрикнув. Тоді лівієць обтер кров і почав
розтирати рану ганчіркою, намоченою в рідині з фаянсової посудини. Кров швидко
спинилася, але чоловік кілька разів намочував шматину і протирав рану. Тільки тепер
Пандіон помітив на лівих лопатках лівійців, які оточували його, яскравочервоні знаки і якісь
фігурки в овальній рамці 40 — і зрозумів, що його затаврували.
Колодку зняли з рук Пандіона, і він не міг стримати стогонів від страшенного болю в
затверділих суглобах. З неймовірним зусиллям йому вдалося розвести руки. Потім Пандіон,
нагнувшись, пройшов через низькі двері у внутрішній стіні. Опинившись на курному
подвір'ї, юнак без сил опустився на землю.
Пандіон напився каламутної води з величезного глиняного посуду, що стояв біля входу,
і почав оглядати місце, яке, на думку тутешніх володарів, повинно було назавжди стати його
домівкою.
Великий квадрат землі, приблизно по дві стадії з кожного боку, був оточений високими
неприступними стінами, які охоронялися вартою, що ходила зверху. Всю праву половину
огородженої площі займали маленькі глинобитні хижки, з'єднані одна з одною боковими
стінами і поділені вузькими поздовжніми проходами. Такі самі низенькі будиночки стояли і
в лівому кутку. Передній лівий куток був обгороджений низькою стіною, звідти йшов
гострий аміачний запах. Поблизу дверей стояли посудини з водою і довгий поміст заввишки
в три чверті ліктя, — то був стіл для їди, як дізнався Пандіон згодом.
Уся вільна частина квадрата була вирівняна і витоптана — жодної травинки не було на
її сірій курній поверхні. Повітря було тяжке і задушливе, — вся спека жаркого дня,
здавалося, осідала у квадратне заглиблення, оточене високими стінами І відкрите зверху.
Таким був шене — робочий будинок, один з багатьох сотень подібних до нього, розкиданих
по країні Та-Кемт. Тут мучились різноплеменні раби — робоча сила, основа багатства й
краси Айгюптосу. В шене було порожньо і тихо—рабів вивели на роботу; лише кілька
хворих байдуже лежало в затінку стіни. Цей робочий будинок було призначено для
новоприбулих бранців, які недавно потрапили в країну рабства і ще не обзавелися родинами,
щоб збільшити число робочих рук Чорної Землі.
Тепер Пандіон став мере—спадковим рабом фараона— і потрапив у число тих восьми
тисяч чоловік, які обслуговували сади, канали і будівлі двірцевого господарства.
Інших бранців, що проходили разом з Пандіоном царський огляд і були залишені біля
стіни палацу, було розподілено між сановниками, як саху — раби, що перебували в їх
довічному володінні і в разі смерті власника переходили в шене фараона.
В задушному повітрі стояла гнітюча мовчанка, що зрідка порушувалася тяжким
зітханням та стогоном нових рабів, пригнаних разом з Пандіоном. Тавро розпеченою
вуглинкою горіло на спині Пандіона. Юнак не міг знайти собі місця. Замість просторів моря,
тінистих гаїв на берегах батьківщини, які обмиваються невгамованими хвилями, — шматок
курної землі, затиснутої стінами. Замість вільного життя і коханої — рабство в чужій країні,
на безмежній віддалі від усього рідного і близького.
Тільки надія на визволення утримувала юнака від бажання розбити голову об стіну, що
закривала від нього широкий і прекрасний світ.

40 Овальною рамкою обводилися ієрогліфи, з яких складалося ім'я фараона.