Page 66 - На краю Ойкумены

гранітного плоскогір'я, на східному кінці якого знаходився перший поріг Нілу. Там долина
ріки відразу звужувалась, простір обробленої спокійної рівнини обривався біля незмірного
пустельного простору країни золота Нуб. З уступів скель дивились на палац могили
знаменитих предків — володарів Воріт Півдня, безстрашних дослідників країни чорних,
починаючи з самого великого Хірхуфа. 67
Далина потопала в сіруватій імлі спеки, але на острові була прохолода — північний
вітер боровся зі спекою, що наступала з півдня, відганяючи її назад, у пустині, спалені степи.
Начальник Півдня довго дивився в далечінь на гробниці предків, потім жестом наказав
присутньому рабові налити по останньому келиху вина. Частування було закінчено, гості
встали і пішли за господарем до внутрішніх покоїв палацу. Вони опинилися в квадратній, не
дуже високій кімнаті, оздобленій з такою витонченістю і таким смаком, як за часів великого
68
Менхеперри. Гладенькі білі стіни над підлогою були прикрашені широким ясно-синім
бордюром із складним прямолінійним орнаментом з білих ліній, а попід стелею йшла
вузенька смуга з квітів лотоса і символічних фігур, зображених синьою, зеленою, чорною та
білою фарбами на фоні матового золота.
Стеля, окреслена вузькою смужкою з чорних та золотих клітин, перетиналась чотирма
паралельними брусками з дерева густого вишневого кольору. В проміжках між брусками вся
поверхня стелі була вкрита строкатим візерунком золотих спіралей та білих розеток на
червоних та блакитних квадратах, що чергувалися в шахматному порядку.
Широкі одвірки дверей з гладеньких полірованих дощок кедра облямовувались
вузькими чорними смужками, перерізаними безліччю подвійних поперечних блакитних
рисочок.
Килим, кілька складаних стільців з слонової кістки та з верхом із леопардової шкури,
два крісла з чорного дерева з золотою інкрустацією і кілька ящиків на ніжках, що були
одночасно столиками, становили всю обстановку просторної і світлої, наповненої чистим
повітрям кімнати.
Кабуєфта не поспішаючи сів у крісло, і його різкий профіль чітко окреслився на
білосніжній стіні. Сановники присунули стільці ближче, головний писар став біля високого
столика з чорного дерева, інкрустованого золотом і слоновою кісткою.
На блискучій дошці стола лежав сувій папірусу з червоно-білою печаткою. За знаком
начальника Півдня писар розгорнув сувій і застиг у шанобливому мовчанні.
Командуючий військами, худий, з лисою головою, без парика, підморгнув маленькому
дебелому каравановожатому, даючи зрозуміти, що зараз почнеться розмова, для якої їх
покликано.
Справді, Кабуєфта схилив голову й заговорив, звертаючись до всіх присутніх:
— Їх величність, володар обох країн Чорної Землі, життя, здоров'я, сила, надіслав мені
спішного листа. В ньому звелів його величність здійснити нечуване — приставити до міста
живого носорогого звіра, з тих, що водяться за країною Вават 69 і відзначаються страшенною
силою і люттю. Багато звірів з далеких країн Півдня приставлялося живими до Великого
Дому за минулих часів. Люди Міста і люди Та-мері-хеб бачили великих мавп, жираф, звірів
Сетха і земляних свиней; 70 люті леви і леопарди зграєю супроводили великого Усермар-

67 Хірхуф — начальник провінції Неб, мандрівник вглиб Африки при VI династії (2625–2475 рр. до н. е.).

68 Менхеперра— тронне ім'я Тутмоса III, фараона-завойовника, великого державного діяча (1501–1447 рр. до
н. е.).

69 Країна Вават — частина сучасної Нубії, відрізок долини Нілу між сучасними Ассуаном і Хартумом.

70 3вір Сетха (окапі) — своєрідна жирафоподібна тварина із стародавньої родоначальної для жираф групи.
Нині збереглася тільки в дрімучих лісах Конго, а раніш водилася по всій Африці, було її багато в дельті Нілу
Стародавні єгиптяни взяли з неї образ свого грізного бога Сехта. Земляна свиня (та-рірі — по єгипетському