Page 70 - На краю Ойкумены
P. 70
він врятується і дістане волю. Контраст між дикими просторами невідомої країни і чеканням
жорстокої кари в ямі-тюрмі був занадто великий. І люди працювали з усіх сил, бадьорі,
зміцнілі тілом і духом. Задоволений начальник полювання не скупився на їжу — її
доставляли всі зустрічні селища і міста.
Зразу після від'їзду з міста Неб Пандіон і його товариші побачили перший поріг Нілу.
Швидка течія стиснутої скелями річки розбивалася на окремі потоки бурхливої побілілої
води, які з ревінням котилися схилом, поміж лабіринтами чорних скелястих острівців. Багато
сотень років тому десять тисяч рабів під наглядом досвідчених інженерів Та-Кемту проклали
серед граніту канали, якими навіть великі військові судна легко проходили пороги. Для
човнів мисливської експедиції перший поріг Нілу, як і всі дальші, не був серйозною
перешкодою. Раби ставали один за одним по пояс у воді, підштовхуючи човни від острівця
до острівця. Іноді їм доводилося переносити човни на плечах по зручних виступах берега, що
були вирізані повінню. З кожним днем мисливці просувалися все далі на південь.
Вони проминули печерний храм 78 на лівому березі ріки. Увагу Пандіона привернули
чотири величезні фігури, близько тридцяти ліктів кожна, що стояли в ніші. Велетенські
статуї фараона-завойовника Сотепенри мовби охороняли вхід до храму.
Експедиція подолала другий поріг Нілу, на що пішов цілий день.
Вище знаходився острів Уронарту з перекатом Семне, на порізаних скелястих берегах
якого стояла величезна фортеця.
Фортеця називалася «Захист від дикунів» і була споруджена ще дев'ять століть тому, в
часи фараона — покорителя країни Нуб. 79
Товсті стіни в двадцять ліктів заввишки, змуровані з сирцевої цегли, зберігалися добре;
кожних тридцять років їх підправляли. На скелях виднілись стародавні кам'яні дошки з
написами, що забороняли неграм вхід у країну Та-Кемт.
Похмура сіра фортеця з квадратними баштами на кожному розі і кількома зверненими
до річки, з вузькими сходами, прокладеними до ріки через скелі, височіла як втілення
гордовитої могутності країни Та-Кемт. Але ніхто з рабів не підозрівав, що часи могутньої
сили Та-Кемту минулися, що країну, побудовану працею незліченної маси пригноблених,
розхитують до основ часті заколоти і що їй загрожує зросла сила нових народів.
По дорозі зустріли ще чотири фортеці, які стояли на скелястих островах або берегових
скелях. Човни пройшли крутий заворот, у центрі якого було розташоване невеличке місто
Гем-Атон. Його збудував той самий проклятий фараон, в руїнах столиці якого Пандіон
відшукав статую загадкової дівчини. Тут жили єгиптяни, які в давні часи були вигнані або
втекли з Чорної Землі. В кінці завороту річка, б'ючись об круті скелі темного пісковика,
вигиналася під прямим кутом. Тут починався третій, крутий скелястий обрив, завдовжки
майже в сто тисяч ліктів; щоб його пройти, мисливці витратили чотири дні.
Четвертий поріг, вище великого міста Напата — столиці царів країни Нуб, був ще
довший і затримав подорожніх аж на п'ять днів. До того ж два дні човни простояли, поки
начальник полювання вів переговори з правителями Куша. На четвертому порозі експедицію
обігнали три човни з нубійцями, посланими вперед шукати звіра.
У долині ріки селища зустрічалися значно рідше, ніж у Та-Кемті. Сама долина стала
набагато вужчою, і скелі безлюдних плоскогір'їв, прорізаних рікою, виразно виднілися в
легкому серпанку спеки. Сотні крокодилів, що досягали інколи велетенських розмірів,
ховалися у заростях очерету або нерухомо лежали на піщаних обмілинах, виставляючи під
палюче сонце гребінчасті чорнозелені спини. Кілька необережних рабів і воїнів стали
жертвою підступного нападу безмовних плазунів просто на очах у товаришів.
78 Печерний храм Рамзеса II в Ібсамбулі.
79 Сенусерт III (легендарний Сезостріс) — 1887–1849 рр. до н. е., XII династії (2000–1788), який уславився
величезними будівельними роботами.