Page 112 - На краю Ойкумены

дві велетенські сліпучобілі гори, 112 красу яких не може уявити собі людина, що не
бачила їх.
Дрімучі ліси оточують ці гори, в лісах живуть дикі люди і таємничі звірі рідкісної
стародавньої породи, описати які неможливо. Володарі слонів бачили ущелини, закидані
величезними кістками впереміж з рештками людей і уламками їх кам'яної зброї. Дикі кабани,
на зріст як носороги, іноді траплялися в заростях поблизу північної білої гори, а одного разу
бачили там тварину не меншу за слона, тільки ще важчу, з двома рогами, що стриміли поряд
на кінці морди.
На прісних морях живуть люди в плавучих селищах, 113 вони для ворога невразливі і
самі нікого не щадять.
Пандіон спитав вождя, як далеко простягається на південь земля Африки і чи вірно те,
що там сонце знову спускається нижче.
Старик зворушився. Виявилося, що він сам був начальником у великому поході на
південь, коли йому не минуло ще сорока років.
Вони йшли на двадцяти добірних слонах по золото і дорогоцінну траву тамтешніх
степів, яка повертає сили старим і хворим.
За великою рікою, 114 що тече з заходу на схід, де гримлять велетенські водопади і в
стовпах водяних бризок завжди видно райдугу, простягається неозорий степ голубих
трав. 115 По краях степу, вздовж моря, на заході і на сході ростуть могутні дерева, листя яких
начебто зроблене з полірованого металу і виблискує на сонці, як мільйони дзеркал. 116
Колір трави і листя на далекому півдні не зелений, а сірий, голубий або сизий, що надає
місцевості чужого й холодного вигляду. І справді, чим далі на південь, тим стає все
холодніше. Час, коли там настають дощі, в період нашої засухи, дуже холодний для людей
півночі.
Старик розповів Пандіону про незвичайне срібне дерево, що росте далеко на півдні, в
гірських ущелинах. Це дерево заввишки до тридцяти ліктів, з тонкою, поперечно
зморшкуватою корою, густими гілками, вкритими блискучим, як срібло, і м'яким, мов пух,
листям, надзвичайно чарівне.
Неродючі кам'янисті гори здіймаються величезними ліловими баштами і прямовисними
стінами, а попід горами туляться коряві дерева, що вкриваються великими пучками
яскравочервоних квітів.
По неродючих місцях степу і на розсипах скель ростуть потворні кущі і низькі
дерева. 117 М'ясисті листки, наповнені отруйним соком, сидять, як розчепірені пальці, на
самих кінцях попарно розгалужених гілок, що тягнуться просто в небо. В інших таке саме
листя, червонуватого кольору, загинається донизу й утворює густу шапку на кінці кривого
стовбура, без гілок, в чотири лікті заввишки.
Коло рік і на узліссях трапляються руїни старовинних будівель, змурованих з
величезних обтесаних каменів, очевидно, могутнім і вмілим народом. Проте зараз ніхто не

112 Кенія і Кіліманджаро — дві височезні вершини Африки з вічними снігами і льодовиками.

113 Плавучі селища трапляються тепер на великих озерах. Побудовані на великих плотах.

114 Замбезі з її знаменитими водопадами Вікторія.

115 Степ голубих трав — південноафриканський степ. Південна Африка відзначається особливою
рослинністю, в якій переважають сизі, голубуваті і зеленуватоголубі забарвлення рослин.

116 Дерева з дзеркальноблискучим листям характерні для лісів Південної Африки.

117 Різні види алое родини лілейних, а також драконових дерев.