Page 109 - На краю Ойкумены

Ліворуч розкинувся ріденький ліс, праворуч, осторонь, стояла огорожа з високих
загострених стовпів, підпертих зовнішніми розкосами, а навколо неї — глибокий рів,
усаджений по краях частоколом із затесаних колод. Пандіон був здивований розміром цієї
споруди, а Кідого висловив догадку, що там, мабуть, держать слонів.
Знову, як і багато днів тому, на сході, пришельців привели до вождів і старійшин
величезного селища, знов розповідали вони незвичайну повість про бунтівних рабів, а також
і про новий подвиг довгого блукання свого по невідомій країні. Вожді докладно розпитували
подорожніх, оглядали їхню зброю, червоні клейма з ім'ям фараона на спинах, заставляли
Пандіона і Каві розповідати про свої країни на півночі далекого моря. Пандіона здивувала
велика обізнаність цих людей, — вони не тільки чули про країну Нуб, звідки прийшли
чужоземці, але й знали ще дуже багато місць в Африці на схід, північ, південь і захід від
селища.
Кідого був надзвичайно радий: тепер місцеві жителі покажуть дорогу на батьківщину, і
блукачі швидко дійдуть до неї, йдучи у вірному напрямку.
Коротка нарада старійшин вирішила долю пришельців: їм було дозволено відпочити
кілька днів у селищі і надано притулок з харчуванням за священним звичаєм гостинності.
Колишніх рабів помістили у великій хатині на околиці селища, — стомлені подорожні
могли спокійно відпочивати. Ще більше підбадьорювало їх те, що володарі слонів покажуть
їм дорогу, що скоро скінчиться їх мандрування.
Пандіон, Кідого і Каві бродили по селищу, придивляючись до життя народу, який
викликав у них повагу тим, що мав владу над велетенськими тваринами. Пандіон дивувався,
побачивши довгі загородки для прив'язі худоби, зроблені із слонових бивнів. 110 Молодий
еллін вбачав у цьому навмисне презирство до страшних потвор. Скільки ж іклів мав народ,
якщо міг витрачати дорогоцінну слонову кістку на таке пусте діло? Коли Пандіон спитав про
це одного з жителів селища, той поважно порадив йому попросити у вождів дозволу
оглянути великий склад у центрі селища.
— Там цих іклів он скільки наскладали! — чоловік показав на галявину в півтораста
ліктів завдовжки між двома хатинами і потім підняв над головою палицю, показавши висоту
складеної з іклів стіни.
— Як ви можете тримати в покорі слонів? — не втерпівши, спитав його Пандіон.
Той нахмурився і підозріло подивився на елліна.
— Це таємниця для чужоземців, — повільно відповів він. — Спитай, коли хочеш, про
це у вождів. Ті з них, що носять на шиї золотий ланцюжок з червоним каменем, і є головні
вчителі слонів…
Пандіон згадав, що їм було заборонено наближатись до оточеної ровом огорожі, і
замовк, досадуючи на себе за промах. У цей час Кідого покликав друга — негр уже був під
довгим навісом, де працювали кілька чоловік. Пандіон побачив там гончарну майстерню —
майстри володарів слонів виготовляли великі череп'яні горщики для зерна і пива.
Кідого не втерпів. Узявши великий кавалок добре замішаної вологої глини, негр сів
навпочіпки, звів очі на очеретяну стелю, подумав і заходився упевнено ліпити своїми
великими руками, які знудилися за улюбленою роботою. Пандіон дивився, як уміло ліпив
його друг, майстри, пересміхаючись, робили своє діло. Повільно зрізали, згладжували і
приминали глину чорні руки, в безформній масі вже намічалися контури широкої загостреної
спини, складок шкіри, що звисала мішком з пліч, — у глині виступив характерний образ
слона. Гончарі замовкли і, покинувши роботу, оточили Кідого, а той, захопившись, не
звертав ні на кого уваги.
Ось твердо стали на грунт товсті ноги, слон підняв голову з витягнутим уперед
хоботом. Кідого знайшов кілька паличок і, ввіткнувши їх віялом, виліпив на цій основі

110 Загородки із слонових бивнів можна було зустріти по верхів'ях Нілу в шиллуків ще в середині XIX
століття.