Page 13 - На краю Ойкумены

поперечними золотими смужками. Спину, плечі, боки і верхні частини рук закривала легка
накидка, залишаючи голими груди й живіт до талії.
Тяжке хвилясте волосся підняте було вузлом не на потилиці, як у еллінських жінок, а
на тім'ї. Від вузла спадали густі пасма, вкриваючи шию і спину.
Нічого подібного Пандіон ще не бачив. Відчувалося, що ця статуетка — твір великого
майстра. Особливо привертало увагу дивно-байдуже обличчя статуетки — плескувате і
широке, з виразно окресленими вилицями, з товстими губами, з трохи виступаючою вперед
нижньою частиною.
Прямі широкі брови посилювали вираз байдужості на обличчі жінки, але груди високо
здіймалися, ніби в нетерплячому зітханні.
Пандіон закам'янів. Коли б він володів майстерністю невідомого художника! Коли б
його різець міг з такою самою точністю і витонченістю передавати форму, що оживала під
рожевожовтою поверхнею старої кістки!
Агенор, задоволений викликаним враженням, стежив за юнаком і поволі погладжував
щоку кінцями пальців.
Перервавши мовчазне споглядання, Пандіон відставив коштовну статуетку далі від
себе. Не відриваючи очей від тьмяно виблискуючого твору стародавнього майстра, юнак
тихо і сумно запитав учителя:
12
— Це із стародавніх східних міст.
— Е, ні! — відповів Агенор. — Вона старіша від них усіх, старіша від багатих на
золото Мікен, Тірінфа та Орхомен. 13 Я взяв її у Хрізаора, щоб показати тобі. Його батько
замолоду плавав з загоном на Кріт і знайшов її серед решток стародавнього храму за
двадцять стадій 14 від руїн міста морських царів, 15 що загинуло від страшенних землетрусів.
— Батьку, — юнак, стримуючи хвилювання, з благанням торкнувся бороди
художника, 16 — ти знаєш так багато. Невже ти не зміг би, коли б захотів, перейняти
майстерність стародавніх художників, навчити нас, повести туди, де збереглися прекрасні
твори? Невже ти ніколи не бачив тих палаців, оспіваних у легендах? Я багато разів мріяв про
них, слухаючи діда!
Агенор опустив очі, сувора тінь набігла на спокійне і привітне обличчя.
— Я не зумію пояснити тобі, — відповів він, трохи подумавши, — але ти сам
незабаром це збагнеш: те, що вмерло, не можна відродити. Воно чуже для нашого світу, для
нашої душі… воно прекрасне, але безнадійне… чарує, але не живе.
— Я зрозумів, батьку! — палко вигукнув Пандіон. — Ми будемо лише рабами мертвої
мудрості, хоча і будемо досконало наслідувати її. А нам треба стати рівними стародавнім
майстрам, або навіть сильнішими за них, і тоді… о, тоді… — юнак замовк, не знаходячи
слів.
Агенор палаючими очима глянув на свого учня, і його цупка маленька рука схвально
стиснула юнаків лікоть. — Ти добре сказав, сказав те, чого я не міг висловити. Так,
стародавнє мистецтво повинно бути для нас мірою і взірцем, а йти треба своїм шляхом. А

12 Пандіон має на увазі східну частину Греції, де в доеллінський час у другій половині II тисячоліття до
нашої ери (1600–1200) була у розквіті так звана мікенська культура, що безпосередньо заступила крітську.
Егейська, або крітська, культура — ще нерозгадана культура доеллінського періоду в Середземномор'ї
(приблизно II тисячоліття до нашої ери).

13 Мікени, Тірінф, Орхомени — культурні центри Мікенської епохи.

14 Стадія — міра відстані, приблизно 150 метрів.

15 Місто Кносс — центр егейської (крітської) культури.

16 Жест прохання в стародавній Елладі