Page 16 - На краю Ойкумены

було закручене на потилиці у важкий вузол і облямоване на тімені трьома стрічками, що
сходилися разом під вузлом.
— Ти зачесалася сьогодні, як аттічна дівчина! — вигукнув Пандіон. — Це красиво!
Тесса, посміхнувшись, сумно запитала:
— Ти хіба не підеш востаннє танцювати, Пандіоне?
— А хіба ти хочеш піти?
— Еге ж. я танцюватиму для Афродіти, — твердо промовила Тесса. — І ще журавля.
— Танцювати журавля, цей аттічний танець, для нього ти так і зачесана! У нас його,
здається, ні разу не танцювали!
— А сьогодні будуть усі — для тебе, Пандіоне!
— Чому для мене? — здивувався юнак.
— Хіба ти забув — журавля в Аттіці танцюють в пам'ять, — голос Тесси затремтів, —
щасливого повернення Тезея 23 з Кріту і на честь його перемоги… Ходімо, любий, — Тесса
простягнула обидві руки Пандіонові, і, пригорнувшись одне до одного, молоді люди увійшли
під дерева на краю селища.
…Море шуміло назустріч і, ніби кличучи, розкривало свою безмежну широчінь. У
ранньому сонячному промінні морська далечінь здималася, нагадуючи опуклу поверхню
велетенського мосту.
Повільні хвилі, рожевіючи перед світанком, несли здалека, може від самого казкового
Айгюптосу, пасма золотавої піни. І сонячне проміння танцювало, дроблячись І гойдаючись
на невтомній, вічно рухливій воді, пронизуючи повітря ніжним мерехтливим сяйвом.
За горбом зникла стежка, з якої ще було видно селище і родину Агенора, що посилала
останні привітання.
Прибережна рівнина була безлюдна. Пандіон зостався на самоті з Тессою перед морем і
небом. Попереду, на піску, чорнів маленький човен, на якому Пандіон мав обійти мис коло
гирла Ахелоя і перепливти Калідонську затоку. Дівчина і юнак ішли мовчки. їх повільні
кроки були непевні: Тесса пильно дивилася на Пандіона, І він не міг відвести погляду від
обличчя коханої.
Швидко, надто швидко вони підійшли до човна. Пандіон випростався, в глибокому
зітханні розправив стиснені груди. Настав момент, очікування якого і дні, і ночі
пригнічувало Пандіона. Так багато треба було сказати Тессі в ці останні хвилини, та не було
слів.
Пандіон розгублено стояв, у голові зринали уривки думок, непослідовні й безладні.
Несподівано Тесса раптовим рухом міцно обняла Пандіона за шию і, наче боячись, що
їх можуть підслухати, поквапливо й уривчасто зашепотіла:
— Поклянися мені, Пандіоне, присягнися Гіперіоном… страшною Гекатою 24 … Ні,
краще своїм і моїм коханням, що ти не поїдеш далі за Кріт, туди, де далекий Айгюптос… де
тебе перетворять в раба і ти зникнеш з мого життя… Поклянися, що повернешся скоро… —
шепіт Тесси перервався задушеним риданням.
Пандіон пригорнув дівчину до себе і промовив клятву, а в цей час перед ним
проносилися морські далі, скелі, гаї, будинки та руїни невідомих селищ, усе те, що зараз
відділить його від Тесси на шість довгих місяців, місяців, протягом яких він не знатиме
нічого про кохану і вона про нього.
Пандіон заплющив очі, відчуваючи, як б'ється серце Тесси.
Хвилини все минали, неминучість розлуки насувалась, чекання ставало нестерпним.

23 Тезей — герой еллінських міфів, який відправився на Кріт і там переміг в підземеллях лабіринту
чудовисько Мінотавра. Щороку найкрасивіші дівчата і юнаки були приречені стати жертвою чудовиська. Тезей
позбавив рідну Аттіку від кривавої данини царю Кріту.

24 Геката (та, що далеко вражає) — богиня місяця і чаклунства у еллінів.