Page 15 - На краю Ойкумены

смерть або рабство.
— Пам'ятай, Пандіоне, — художник схопив юнака за обидві руки: — ми живемо в
суворий і небезпечний час: роди і фратрії ворогують між собою, спільних законів не існує,
постійний страх рабства висить над головою кожного мандрівника. Ця чудова країна не
придатна для мандрівок. Пам'ятай, що, покинувши нас, ти опинишся на чужині без притулку
і без закону, кожний може тебе скривдити, або навіть убити, не боячись пені та помсти. 20 Ти
одинокий і бідний, я теж нічим не зможу допомогти тобі — отже, ти не збереш навіть
маленького загону! А сам ти загинеш дуже швидко, якщо тільки боги не зроблять з тебе
невидимку. От бачиш як, Пандіоне, хоч здається так просто: пропливти протокою тисячу
стадій від нашого Ахелойового мису до Корінфа, звідки півдня треба їхати до Мікен, день до
Тірінфа і три до Охромен, але для тебе це все одно, що вирушити за межі Ойкумени! —
Агенор встав і попрямував до виходу, а за ним пішов юнак. — Ти став рідний мені і моїй
дружині, але я не кажу про нас… Уяви собі страждання моєї Тесси, коли ти животітимеш
десь у рабстві на чужині! Пандіон густо почервонів і нічого не відповів. Агенор відчував, що
не переконав Пандіона, а той в нерішучості вагався між двома могутніми поривами: одним,
що утримував його на місці, і другим, що вабив його в далечінь, незважаючи на неминучу
небезпеку.
І Тесса, не знаючи, як буде краще, то повставала проти його мандрівки, то, сповнена
благородної гордості, умовляла Пандіона їхати.

Минуло кілька місяців, і коли весняні вітри принесли з-за протоки 21 слабкі пахощі
квітучих пагорбів та гір Пелопоннесу. Пандіон остаточно вибрав свій життєвий шлях. Тепер
його чекало єдиноборство з чужим і далеким світом. Півроку, які він хотів прожити далеко
від рідних місць, уявлялися йому цілою вічністю. Часом Пандіона бентежило почуття того,
що начебто він назавжди залишає свою батьківщину… За порадою Агенора та інших мудрих
мужів селища, Пандіон їхав на Кріт — батьківщину стародавньої культури, де жив морський
народ. Хоча величезний острів був посеред моря, і до того ж незрівнянно далі від
стародавніх міст Беотії та Арголіди, 22 подорож туди здавалася далеко безпечнішою для
самотнього мандрівника.
Острів, що лежав у центрі морських шляхів, був заселений тепер різними племенами.
На берегах його завжди зустрічалися чужоземці — купці, моряки, вантажники. Різномовне
населення Кріту займалося торгівлею і жило в більшій злагоді, ніж Еллада, і краще ставилося
до приїжджих. Тільки в глибині острова, за гірськими перевалами, ще жили нащадки
стародавніх племен, які вороже ставилися до чужинців.
Пандіон мав переправитися через Калідонську затоку на гострий мис, розташований
проти нижньої Ахайї, і тут найнятися веслярем на одно з суден, що відпливало на Кріт з
вовною після зимової перерви: в бурхливу пору року вутлі судна уникали далеких плавань.
В день повного місяця молодь селища зібралась на танці серед великої галявини
священного гаю.
Пандіон задумливо сидів на маленькому подвір'ї біля будинку Агенора, пригнічений
тугою. Завтра станеться неминуче — він одірве від серця все миле й рідне йому і стане перед
невідомою долею. Його чекала розлука з коханою, непевне майбутнє, самотність…
У темному і мовчазному будинку Тесса шелестіла своїм одягом, потім з'явилася в
чорному отворі дверей, поправляючи зборки накинутого на плечі покривала. Дівчина
тихенько гукнула Пандіона, який враз скочив і кинувся їй назустріч. Чорне волосся Тесси

20 Вбивця піддавався кривавій помсті з боку родичів, але він міг заплатити пеню за згодою і тим самим
уникнути переслідувань.

21 Мається на увазі Корінфська затока.

22 Область у східній частині Греції.