Page 56 - На краю Ойкумены

середини ночі і рухатися без відпочинку. Довше одного дня і однієї ночі в пустині без води
не проживеш, а ходити після полудня теж не можна.
Один з азіатів — херіуша — запропонував прямо напасти на фортецю по дорозі в
гавань Суу, але хоч для рабів, більшість яких становили азіати й аму, ця спроба — пробитися
прямо на схід — була дуже привабливою, план було визнано нездійсненним.
Пропозиція лівійця була далеко надійніша, однак виникли незгоди поміж неграми і
азіатами: шлях на південний захід заводив азіатів ще далі від батьківщини, але був вигідний
для негрів і лівійців. Жителі Лівії сподівалися піти на північ від оазису Мут і потрапити в ту
частину своєї країни, яка не була підвладною військам Та-Кемту. Пандіон і етруски мали
намір іти з лівійцями.
Всіх помирив літній нубієць, який сказав, що знає дорогу на південь в обхід фортець
Чорної Землі через степи країни Нуб до Лазурових Вод.
Вузенький серп місяця вже піднявся над уступами пустельних горбів, а бунтівні раби
все ще розробляли план втечі. Тепер обмірковувалися подробиці повстання і розподілялися
ролі кожної групи, очолюваної тим чи іншим ватажком.
Повстання було призначено через ніч, як тільки настане повна темрява.
Шістдесят чоловік нечутно розповзлися в різні кінці шене, а вгорі, на фоні освітленого
низьким місяцем неба, чітко виділялися постаті вартових, які не мали ніякої підозри і були
повні презирства до тих, що спали в глибокій ямі під їх ногами.
Весь наступний день, і ніч, і ще цілий день йшла підготовка до повстання, обережна і
непомітна. Побоюючись зрадників, ватажки змовлялися тільки з добре відомими їм людьми,
вважаючи, що всі інші після того, як варту буде перебито, все одно приєднаються до маси
повсталих.
Настала ніч заколоту. В темряві нечутно зібрались купки людей, по одній біля кожної з
трьох стін — північної, західної і південної. З східної сторони, біля внутрішньої стіни,
скупчилося дві групи.
Перегрупування людей відбулося так швидко, що коли Каві стукнув каменем об
порожній глечик для води, подаючи сигнал атаки, раби вже встигли побудувати живі
піраміди. Тіла сімдесяти чоловік утворили похилу площину, притулену до сторчової стіни,
таких живих мостів було п'ять, по них з усіх боків видиралися сп'янілі від наступної битви
люди.
Каві, Пандіон, Ремд і Кідого в числі перших піднялися на внутрішню стіну. Молодий
еллін, ні хвилини не роздумуючи, стрибнув униз, в чорну пітьму, а за ним бігли і стрибали
десятки людей.
Пандіон збив з ніг воїна, що вискочив із сторожового приміщення, і стрибнув йому на
плечі, вивертаючи назад шию. Хребці єгиптянина слабо хруснули, тіло обм'якло в руках
Пандіона. Навкруги в темряві раби з глухим гулом розшукували і хапали своїх ненависних
ворогів. Охоплені шаленством бунтівники кидалися голоруч на озброєних воїнів. Не встигав
воїн вступити в бій з одним ворогом, як збоку і ззаду на нього накидалися нові противники;
беззбройні, але сильні від нестямної люті, вони впивалися зубами в руки, що тримали зброю,
заганяли пальці в очі. Зброя, зброя за всяку ціну — така була єдина думка тих, що нападали.
Ті, кому пощастило вирвати спис або ніж, відчуваючи в руках смертоносну силу, ще
запекліше кидалися на ворогів. Пандіон колов праворуч і ліворуч віднятим у вбитого ворога
мечем. Кідого орудував великою палицею, яку використовували для носіння води.
Каві, піднявшись по живій драбині, стрибнув прямо на чотирьох воїнів, що вартували
біля внутрішніх дверей. Приголомшені єгиптяни вчинили тільки слабий опір, буквально
задавлені масою людей, що зверху обрушилися на них в мовчазній темряві.
З радісним криком Каві відсунув важкий засув, і скоро юрба визволених рабів затопила
простір між стінами, ввірвалася у будинок начальника шене, винищуючи воїнів, які
відпочивали після зміни варти.
Угорі на стінах сутичка була ще жорстокішою. Дев'ятеро вартових, що стояли на стіні,
відразу помітили атакуючих. Засвітили стріли, мовчанка ночі сповнилась людським