Page 88 - На краю Ойкумены

нікому не відомим способом. Пандіон спочатку зацікавився, а потім, видно, коли горіхи
перестали діяти, його знову охопила апатія. Та все ж і Каві і Кідого бачили, що вигляд
хворого за ці два дні значно покращав. Їх молодий друг ворушився частіше і дихав глибше,
ніж звичайно.
Коли сонце вже схилилося до заходу, у селищі, як звичайно, запалали біля хатин
вогнища, від яких несло їдким запахом хмизу, що горів потріскуючи, монотонно і глухо
застукотіли великі ступки, в них жінки товкли для їжі дрібні зерна якоїсь вирощуваної тут
93
рослини.
Чорною кашею з цих зерен із приправою з молока й масла годувалися тут усі жителі.
Присмерк швидко перетворився в ніч. Раптом у затихлому селищі глухо протарабанив
бубон. Гомінка юрба молоді наблизилася до хатини трьох друзів. Попереду йшли четверо
дівчат з факелами, оточуючи двох зігнутих старих жінок в широких темних плащах. Юнаки
підхопили хворого і при гучних криках юрби понесли його на другий край селища, що
прилягав до розчищеного узлісся.
Каві і Кідого пішли слідом за юрбою. Етруск незадоволено поглядав навкруги і,
здавалося, нічого хорошого не чекав від цієї витівки.
Пандіона принесли у величезну порожню хату, що мала не менше як тридцять ліктів у
поперечнику, і поклали біля центрального стовпа, спиною до широкого входу. Кілька
факелів з дірчастого дерева, насиченого пальмовою олією, прикріплених на стовпі, яскраво
освітлювали середину хати. Стін під краями покрівлі, що низько спускались, не видно було в
півтемряві. У хаті було повно жінок — молоді дівчата і баби сиділи вздовж стін, жваво
перемовляючись. Якась стара жінка дала Пандіону темного питва, що зразу підбадьорило
юнака.
З видовбаного слонового бивня залунав різкий тремтячий звук — у хаті настала тиша, і
всі чоловіки поспішно повиходили з приміщення. Етруска і Кідого, які намагалися
залишитись, безцеремонно виштовхали в темряву. Купка бридких бабів стовпилася біля
входу, затуляючи від очей цікавих те, що відбувалося в хаті. Каві сів поблизу від хати,
вирішивши нізащо не йти назад, аж поки не скінчиться таємнича справа. До нього, шкірячи
зуби й посміхаючись, приєднався Кідого — він вірив у способи лікування, що існували у
південних народів.
Дві дівчини обережно підвели хворого і посадили, притуливши його спиною до стовпа.
Пандіон здивовано оглядався, у півтемряві він бачив блискучі білки очей і зуби жінок, які
чогось сміялися. В хатині висіло на стінах багато жмутків якоїсь запашної рослини. 94
Широка гірлянда тяглася кільцем навколо хатини по внутрішньому карнизу покрівлі, тонкі
гілочки куща цієї ж рослини обплітали стовп, до якого притулився Пандіон. Усе пахло
терпким бадьорливим ароматом рослин, — цей запах дражнив і тривожив Пандіона,
нагадуючи щось надзвичайно близьке і принадне, але безповоротно забуте.
Прямо перед елліном сіло кілька жінок. При світлі факелів біліли дві довгі вигнуті
сурми із слонових ікол, виднілися круглі боки темних бубнів, зроблених з відрізків
видовбаних товстих стовбурів дерева.
Знову пролунав тремтячий звук сурми. Баби поставили перед Пандіоном дерев'яну
статуетку жінки, почорнілу, з грубо випнутими міцними формами.
Високі жіночі голоси заспівали тиху пісню—полилися повільні переливи гортанних
звуків і тужливих зітхань, що дедалі прискорювалися і гучнішали, стрімливо ширячись і
рвучко підносячись усе вище й вище. Раптом важкий і лункий удар бубна стряс повітря.
Пандіон мимоволі здригнувся. Пісня затихла, на межі світла й тіні з'явилася дівчина в
синьому плащі, вже знайома Пандіону. Вона ступила в освітлений факелами круг і наче в

93 Просо елевзина — африканське просо з шишками, усіяними безліччю дрібних чорних зерен.

94 Елелешо — запашна рослина Судану, споріднена з нашим тархуном.