Page 102 - На краю Ойкумены
P. 102

лісом горами лежало довгождане море — вірний шлях додому. Під полудень загін дійшов до
               пальмового гаю. Чудний вигляд його здивував Пандіона. Раніше в степу не траплялися такі
               високі  й  стрункі  рослини,  схожі  на  знайомі  по  Айгюптосу  фінікові  пальми. 101   Кожний
               стовбур  піднімався  вгору  наче  з  самого  центра  зірчастої  синявочорної  тіні,  що  падала  від
               вершини.  Між  чорними  плямами  тіней  сухий  грунт  здавався  розпеченим  до  білого  жару
               металом.  Пандіон  звернув  увагу  на  незвичайне  розміщення  тіней  і  побачив,  що  південне
               сонце стоїть у нього прямо над головою. Він сказав про це Каві. Етруск здивовано знизав
               плечима,  а  Кідого  пояснив,  що  це  насправді  так  і  є.  Чим  далі  на  південь,  тим  вище
               піднімається  сонце,  і  причини  цього  ніхто  не  знає.  Старики  говорять,  що,  за  переказами,
               далеко на півдні сонце знову стає нижче.
                     Довго  роздумувати  над  цією  загадкою  молодому  еллінові  не  довелося  —  знесилені
               жарою товариші поспішали до води. На спочинку Кідого сказав, що надвечір вони дійдуть до
               лісу і далі вже йтимуть лісами та горами, які простяглися ген-ген аж до краю землі.
                     — Там, — негр показав праворуч, — і отам, — Кідого повернув руку наліво, — є великі
               ріки, але ми не можемо пливти по них. Права    102  ріка завертає на північ до великого прісного
               моря біля краю північних пустель. Ліва   103  круто бере напрям на південь і заведе нас далеко
               від того місця, куди ми йдемо. Крім того, вздовж цих рік живуть сильні племена, вони їдять
               людське м'ясо і знищать усіх нас. Нам треба пройти на південний захід прямо, як летіла б
               стріла,  між  обома  ріками.  У  темних  лісах нікого  нема,  вони  безпечні,  а  на  горах ніхто  не
               живе, боячись сильної грози і темряви хащ. Звірі тут рідко трапляються, але нас мало, і ми
               зможемо прогодуватись полюванням і плодами.
                     Пандіон, Каві і лівійці з сумнівом дивилися на темний ліс, що поставав перед ними, і їх
               хвилювали неясні побоювання.









                                                      Розділ сьомий

                                                        СИЛА ЛІСІВ


                     Серед  густого  чагарника  високо  підіймалися  незвичайні  дерева.  Їх  тонкі  стовбури  з
               опуклими  поперечними  гранями  закінчувалися  плоскими  віялами  укорочених  Гілок  з
               великим листям, а ще вище стирчали довгі й прямі паростки, схожі на зелені величезні мечі,
               по десять ліктів завдовжки. 104
                     Чотири таких дерева, по два з кожного боку, стояли, наче вартові, перед початком лісу,
               з  погрозою  піднімаючи  мечі  в  бліде  небо.  Загін  пройшов  між  ними,  пробираючись  крізь



                 101  Пальми дулеб.

                 102  Права ріка тепер називається Шарі.

                 103  Ліва ріка має тепер назву Убангі — головна притока Конго.

                 104  Лобелії.
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107