Page 102 - На краю Ойкумены
P. 102
лісом горами лежало довгождане море — вірний шлях додому. Під полудень загін дійшов до
пальмового гаю. Чудний вигляд його здивував Пандіона. Раніше в степу не траплялися такі
високі й стрункі рослини, схожі на знайомі по Айгюптосу фінікові пальми. 101 Кожний
стовбур піднімався вгору наче з самого центра зірчастої синявочорної тіні, що падала від
вершини. Між чорними плямами тіней сухий грунт здавався розпеченим до білого жару
металом. Пандіон звернув увагу на незвичайне розміщення тіней і побачив, що південне
сонце стоїть у нього прямо над головою. Він сказав про це Каві. Етруск здивовано знизав
плечима, а Кідого пояснив, що це насправді так і є. Чим далі на південь, тим вище
піднімається сонце, і причини цього ніхто не знає. Старики говорять, що, за переказами,
далеко на півдні сонце знову стає нижче.
Довго роздумувати над цією загадкою молодому еллінові не довелося — знесилені
жарою товариші поспішали до води. На спочинку Кідого сказав, що надвечір вони дійдуть до
лісу і далі вже йтимуть лісами та горами, які простяглися ген-ген аж до краю землі.
— Там, — негр показав праворуч, — і отам, — Кідого повернув руку наліво, — є великі
ріки, але ми не можемо пливти по них. Права 102 ріка завертає на північ до великого прісного
моря біля краю північних пустель. Ліва 103 круто бере напрям на південь і заведе нас далеко
від того місця, куди ми йдемо. Крім того, вздовж цих рік живуть сильні племена, вони їдять
людське м'ясо і знищать усіх нас. Нам треба пройти на південний захід прямо, як летіла б
стріла, між обома ріками. У темних лісах нікого нема, вони безпечні, а на горах ніхто не
живе, боячись сильної грози і темряви хащ. Звірі тут рідко трапляються, але нас мало, і ми
зможемо прогодуватись полюванням і плодами.
Пандіон, Каві і лівійці з сумнівом дивилися на темний ліс, що поставав перед ними, і їх
хвилювали неясні побоювання.
Розділ сьомий
СИЛА ЛІСІВ
Серед густого чагарника високо підіймалися незвичайні дерева. Їх тонкі стовбури з
опуклими поперечними гранями закінчувалися плоскими віялами укорочених Гілок з
великим листям, а ще вище стирчали довгі й прямі паростки, схожі на зелені величезні мечі,
по десять ліктів завдовжки. 104
Чотири таких дерева, по два з кожного боку, стояли, наче вартові, перед початком лісу,
з погрозою піднімаючи мечі в бліде небо. Загін пройшов між ними, пробираючись крізь
101 Пальми дулеб.
102 Права ріка тепер називається Шарі.
103 Ліва ріка має тепер назву Убангі — головна притока Конго.
104 Лобелії.