Page 48 - На краю Ойкумены

Від цього дня єгиптянин подружив з молодим елліном, залишаючи, як і раніше, без
уваги його друзів. Тепер часто вночі Пандіон чув шарудіння біля своєї хижки. Якщо у елліна
нікого не було, худорляве тіло єгиптянина швидко прослизало всередину. Озлоблений,
самотній син Та-Кемту був щирий в розмовах наодинці з чутливим молодим елліном.
Пандіон незабаром довідався про історію єгиптянина.
Яхмос — «син місяця» — походив із старовинного роду недшесів, що були вірними
слугами колишніх фараонів, але після зміни династії їх усунули і вони збідніли. Яхмоса
навчили всяких наук, і він став писарем начальника Заячого сепа. 55 Сталося так, що він
покохав дочку будівничого, який вимагав великого забезпечення. Втративши здоровий глузд
від кохання і зневірившись у можливості швидкого збагачення, Яхмос вирішив за всяку ціну
здобути потрібну суму і став грабіжником царських усипалень. Його письменність давала
йому великі переваги в цій страшній справі, за яку жорстоко карали. За короткий час в руках
Яхмоса з'явилося багато золота, але його наречену, як виявилося, віддали заміж за чиновника
з крайнього півдня.
Яхмос намагався забути своє горе, влаштовуючи веселі бенкети, купуючи
наложниць, — та гроші швидко зникли. Потрібно було знову добувати нових. Темні шляхи
збагачення вже були знайомі, і Яхмос знову взявся за страшну справу, але зрештою його
схопили, жорстоко закатували, а товариші його були страчені або померли від мук. Яхмоса
засудили до заслання на золоті рудники. Кожна нова партія відправлялася туди під час
поводі, раз на рік, і Яхмоса поки що віддали в шене, бо бракувало робочих рук для
збудування нової стіни храму Пта. 56
Пандіон з цікавістю слухав розповіді Яхмоса, і його вражала нечувана відвага
єгиптянина, який здавався йому зовсім не войовничою людиною.
Яхмос оповідав про своє перебування в страшних підземеллях, де завдяки хитрощам
будівничих страшна смерть підстерігала сміливця на кожному кроці.
У найстародавніших гробницях, захованих глибоко під величезними пірамідами,
скарби і саркофаги захищались товстими щитами, що закривали вузькі похилі ходи. Пізніше
застосовувалися лабіринти фальшивих ходів, що переривалися глибокими колодязями з
рівними стінами. Важкі брили падали зверху під час спроби грабіжників відсунути каміння,
що загороджувало хід, купи піску із споруджених угорі колодязів засипали входи до
похоронних камер. Коли зухвалі гості робили спроби проникнути далі, маси землі
обвалювалися з колодязів й закривали порушників спокою небіжчиків-царів у вузькому
просторі між купами піску і землі, яка щойно насипалася. В менш стародавніх гробницях у
темряві низьких галерей безшумно змикалися кам'яні щелепи, грати із списами падали з
колон, як тільки нога пришельця ступала на страшну плиту підлоги. Яхмос знав, як багато
страхіть тисячоліттями таїлося в мовчазній темряві, очікуючи жертву. Досвід набувався
ціною загибелі багатьох товаришів по ремеслу. Не раз натрапляв єгиптянин на зотлілі
рештки невідомих людей, які загинули в пастці в невідомі часи.
Багато ночей провів Яхмос з товаришами на краю західної пустелі, де на протязі сотень
тисяч ліктів тяглися міста мертвих. Ховаючись у темряві, не сміючи говорити або запалити
світло, навпомацки, під тужливі зойки шакалів, виття гієн чи громовий рик лева грабіжники
рилися в задушливих хідниках або пробивали цілу скелю, намагаючись угадати, в якому
напрямі була глибоко захована гробниця.
Страшне ремесло, гідне народу, що турбувався більше про смерть, ніж про життя, і
намагався зберегти навіки не живі справи, а славу мертвих.
Приголомшений Пандіон з жахом слухав розповіді про пригоди цього худого,
непоказного чоловіка, який в ім'я короткочасних втіх часто рискував життям, і не розумів

55 Сеп — провінція.

56 Пта — один з головних (восьми) богів Єгипту.